logonew2

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ІСЛАМОЗНАВСТВА

Сучасна мусульманська міфологія в технологіях інформаційного впливу

Аулін Олександр

У статті розглядається специфіка використання мусульманської міфології в технологіях інформаційного впливу, зокрема, в сучасних українських умовах.

Ключові слова: міф, міфологія, міфологічні системи, технології інформаційного впливу.

У сучасній Україні мусульмани є однією з найактивніших соціальних груп населення, яка відчуває значного ідеологічного впливу з боку місцевих і закордонних ісламських еліт. Значну роль в технологіях інформаційного впливу відіграє сучасна мусульманська міфологія. Активне формування останньої часто супроводжує утворення нової незалежної держави або зміну влади в країні. За подібних обставин стає можливим підштовхування мусульман, мобілізованих за допомогою сучасної політичної міфології, до конфронтації з представниками інших етносів і конфесій задля досягнення різних преференцій з боку центральної влади в поліетнічних країнах. У контексті запобігання цьому становить інтерес науковий аналіз специфіки використання мусульманської міфології в технологіях впливу на масову свідомість.

На даний момент існує обмежена кількість наукових робіт, присвячених саме проблемі сучасної мусульманської міфології. Проте у наявних працях феномен сучасної мусульманської міфології не досліджується в контексті інформаційного впливу.

Міфологічні конструкції супроводжують всю історію суспільства [1, с. 117]. Мусульманська міфогенеза може мати як спонтанний, так і цілеспрямований характер. Спонтанний характер властивий в основному народній міфотворчості. Таким чином передається культурна спадщина від одного покоління до іншого. Створення міфів в інтересах еліт має на меті легітимацію їх влади, тому найчастіше штучно будується на раціональній основі.

Згідно з цим основні функції сучасної соціально-політичної міфотворчості в уммі полягають у створенні та утриманні в бутті нових міфологічних уявлень про наявну об’єктивну реальність і витискуванні із колективної свідомості попередніх міфологічних уявлень у власних інтересах. Ці уявлення мають колективний характер, формуються у контексті соціальної дії у вигляді відповідних когнітивних і поведінкових стереотипів та вкоріняються в індивідуальній і колективній свідомості. Вони формуються у процесі створення нових міфів і реактуалізації тих, що виникли раніше. У темпоральному плані сучасна мусульманська міфологія скерована, в основному, на очікувану в майбутньому поведінку об'єкта й водночас спирається на культурні прецеденти в минулому. Як медіатор між цими двома точками часового континууму використовується сьогодення. Інформаційними джерелами соціальної сучасної міфології є відомості зі всіх сфер життєдіяльності соціуму, оформлені у вигляді міфів і зорієнтовані на реакцію об'єктів впливу.

Для забезпечення легітимності своєї влади мусульманськими елітами вибудовуються національні міфологічні системи. Такі комплекси формуються зазвичай у переломні моменти історії соціуму, коли відбуваються кардинальні зміни в політичній, культурній, етнічній та інших важливих сферах. При цьому також відбувається знищення міфологічних систем, що існували раніше. Ідеологічним стрижнем мусульманських міфологічних комплексів є релігійна система ісламу. Згідно з її догматами відбувається відбір з інших міфологічних систем окремих елементів, їх адаптація відповідно до соціокультурних потреб мусульманського суспільства, а також створення нових міфів. У зв'язку з цим сьогодні не можлива жорстка диференціація міфів, створених мусульманськими елітами, на релігійні і політичні, традиційна, наприклад, для країн Заходу.

Змінам правлячих еліт зазвичай передують інформаційні кампанії, спрямовані на дискредитацію й знищення колишньої міфологічної системи, що використалася соціальними групами, які панували раніше. В даному випадку криза ідеології, що була значною мірою породжена неефективним функціонуванням пануючої міфологічної системи, є однією з основних причин кардинальних змін у політичній сфері соціуму. Нові міфи вибудовуються на основі універсальних архетипів, з використанням оригінальних міфологічних образів і тих, що існували раніше. Розглядаючи функцію пригноблення попередніх міфологічних систем у мусульманському соціумі слід зазначити, що в психологічному плані більша частина міфів, що входять до їх складу, витісняється в особисте позасвідоме. Інші перетворюються у свої протилежності.

Під час реактуалізації прадавніх міфів сучасні міфотворці зосереджують власні зусилля на акцентуванні уваги на позитивних особистих якостях і героїчних здійсненнях правителів минулого, а також вибудовування їх родинного або ментальному зв'язку з нинішніми можновладцями (Огуз-Хан і Туркменбаши, Тимур та І. Каримов, Абай і Н. Назарбаєв). Образ культурного героя є центральним у міфотворчості еліт. Він створюється в рамках мономіфу, матриця якого вибудовується на основі обряду переходу, перетворення пересічної людини в надлюдину – героя [2, с. 30]. Потужність міфологічного впливу на свідомість багато в чому залежить від ретельності розробки динамічній схеми, основою якої є «афективна пружина», що зачіпає насамперед емоційну сферу людини [3, с. 79].

Загальна схема створення сучасних мусульманських міфів звичайно має такий вигляд: культурний архетип → створені на його основі міфологічні образи → когнітивний і поведінковий стереотипи. Перший елемент цієї схеми є практично формою без змісту, яка задає певний тип сприйняття дійсності й відповідних йому соціальних дій. Другий – міфологічні образи, що визначаються міфотворцем задля досягнення обраної ним мети й відповідають базовому архетипу. Останній елемент укорінений в колективному свідомому когнітивні й поведінкові стереотипи, які детермінують розумову й інші види діяльності індивіда [4, с. 44-45].

Задля наповнення змістом архетипічних форм використовуються загальнотюркські й загальноавраамічні міфологічні образи ісламської й доісламської епох, доповнені ліберально-демократичними цінностями декларативного характеру. Наявність у цих синкретичних конструкціях авраамічних образів, загальних для християнської та ісламської цивілізацій, дозволяє здійснити відносно логічний перехід до західних цінностей як важливого елементу модернізаційних спрямувань мусульманських еліт. Мета такої соціальної дії – укорінення в колективній свідомості стереотипних уявлень про те, що влада надана правителю трансцендентними силами або добровільно делегована народом. Тому підкорення кожного члену соціуму його волі (яка є синтезом мусульманських і західних інтенцій) немає альтернативи. У результаті цього ісламські цінності й традиції стають сутнісними атрибутами держави й суспільства, а ліберально-демократичні – суто декларативними.

Основа міфів – архетип є не тільки практично позбавленим змісту образом, але й сценарієм майбутніх подій за відповідними мотивами, які є основними елементами соціальної дії. Мусульманськими міфотворцями використовуються: цілераціональні (засновані на очікуванні певної поведінки предметів зовнішнього світу та інших людей і використання цього очікування як “умови” або “засобу” для досягнення своєї раціонально поставленої й продуманої мети); ціннісно-раціональні (такі, що базуються на вірі в безумовну естетичну, релігійну або будь-яку іншу самодостатню цінність певної поведінки як такої); афективні (обумовлені афектами або емоційним станом індивіда) і традиційні (засновані на тривалій звичці) мотиви [5, с. 469]. Діяльність самих авторів міфів базується, в основному, на цілераціональних мотивах і спрямована на досягнення ясно усвідомлених цілей з використанням адекватних з їх точки зору засобів.

Сучасні міфи створюються в уммі окремими представниками мусульманської інтелектуально-культурної, релігійної та політико-економічної еліти з подальшим укоріненням у колективній свідомості. При цьому духівництво (наявність якого в ісламі не афішується внаслідок того, що в Корані немає прямих згадок про необхідність його існування) може входити і в правлячу і в інтелектуальні еліти, а також інтегруватися до народних мас. Зазначений суб'єкт міфотворчості діє за рамками афективно-емоційної й традиційної раціональності.

Стосовно об’єкта (у вигляді народних мас) діяльність мусульманських міфотворців орієнтована на всі вищезгадані типи раціональності з метою формування когнітивних і поведінкових стереотипів. Традиційний та афективний мотиви використовуються в контексті створення технологій інформаційних впливів для підпорядкування широких верств суспільства місцевій еліті. Міфотворцями активно застосовуються техніки, переважно зорієнтовані не на розум, а на позасвідоме реагування, тобто на емоційно-афективний і традиційний імпульси дій. Використання у міфотворчості ціннісно-раціональної мотивації помітно відрізняється від традиційної і емоційно-афективної. Основний атрибут ціннісно-раціональної мотивації полягає не стільки в досягненні зовнішньої мети, скільки у певному типові власної поведінки під час цього процесу, тобто в даному випадку превалює внутрішня спрямованість мотивації на ціль, яка є константою. Застосування цілераціональної мотивації в рамках соціальної міфотворчості в чистому вигляді уявляється маловірогідним (окрім вказаного вище випадку власної мотивації міфотворця), насамперед тому що, міф не може бути повністю раціональним. Швидше його псевдораціональна (в даному випадку чисто формальна) складова приховуватиме в собі ірраціональні (в основному традиційні та емоційно-афективні й в деяких випадках ціннісно-раціональні) сутнісні елементи.

Одним з основних методів ісламських міфотворців, які експлуатують при розробці технологій інформаційних впливів традиційну та емоційно-афективну мотивацію, є підтримка наявних і формування нових традицій у рамках відповідного міфологічного комплексу. Ядром останнього є міфи, створені на основі ідеологічних і релігійних систем. Основна функція таких міфів полягає в легітимації влади правителя або політичного лідера та обґрунтуванні необхідності підпорядкування останній. У мусульманських країнах саме іслам забезпечує трансісторичність традицій підкорення. Широкі верстви суспільства переконується, що таким є порядок речей, встановлений (інколи за умовчанням) самим Аллахом. Отже, будь-який опір тим, хто має владу (правителям, релігійним або політичним лідерам) розглядається як неповага і зрада ісламських святинь, за що невідворотно слідує покарання. На цій основі вибудовується релігійна міфологія, в тому числі комплекс міфів, який супроводжує створення й підтримку в бутті інститут шахідів.

Особливості використання соціально-політичних міфів під час створення технологій впливу в уммі викликані функціональною спрямованістю мусульманської міфології, специфікою її етнічної, соціокультурної та ідеологічної бази, порівняно пізнім часом виникнення Халіфату, а також характером подальшої ісламізації великої кількості неарабських народів. Мусульманська міфологія виникла в перехідний період від родоплемінних відносин до класових. Її етнічною базою на початковому етапі стали арабські кочові та осілі племена Аравійського півострова з різними на той момент рівнями культурного розвитку й слабкими соціальними зв'язками між собою. В ті часи генеза мусульманської міфотворчості спиралася на більш ранні й розвинені єгипетську, шумеро-аккадську, ассиро-вавилонську, іудейську і християнську міфологічні системи. Внаслідок значного впливу потужніших на той момент міфологічних систем інших культур і народів мусульманська міфотворчість й досі відрізняється синкретичним характером.

Міфи активно використовуються для інформаційного забезпечення провадження в життя масштабних соціальних, економічних, політичних, культурних перетворень. Інформаційні технології впливу, побудовані на міфах, також грають значну роль у примиренні індивіда з наявним станом речей і знятті соціальної напруженості в кризові моменти. У зв'язку з цим діяльність міфотворців спрямована на забезпечення легітимації влади правлячих еліт в трансформаційний період за рахунок створення й утримання в бутті відповідної частки міфологічної системи соціуму. У разі забезпечення псевдомодернізаційних процесів зусилля творців міфів спрямовані насамперед на збереження влади правлячими елітами, яке здійснюється за рахунок проведення неістотних, декларативних реформ, покликаних знизити активність народних мас. Основне завдання міфотворців у даному випадку полягає у виробництві міфів, які блокують соціальну енергію решти суспільства і/або скеровують її на інші об'єкти. Таким чином водночас з консолідацією суспільства здійснюється його часткова соціальна диференціація внаслідок чого відокремлюються «вороги народу», які можуть бути й окремими особами, й цілими етнічними, становими і релігійними групами. При цьому творці «псевдомодернізаційних» міфів в ісламському світі активно використовують міфологічні конструкції попередніх епох.

Також слід зазначити, що сучасні мусульманські технології інформаційних впливів з використанням міфологічної компоненти є одним із проявів ідеологічної конкуренції ісламських еліт із Заходом. В українських умовах це виявляється в спробах укорінення в місцевому мусульманському середовищі міфологічних конструкцій, розроблених турецькою, арабською та іранською елітами. Також спостерігається протидія цьому процесу з боку місцевих мусульманських еліт. Головним чином це стосується кримськотатарської, яка формується навколо нелегітимного національного представницького органу – меджлісу, створює власну національну міфологічну систему, а також паралельні загальноукраїнським органи виконавчої влади.

Література:

  1. Полисаєв О.П. Архітектоніка сучасного міфу: Монографія / О. Полисаєв. — Тернопіль: Астон, 2008. — 336 с.
  2. Кэмпбелл Дж. Герой с тысячью лицами / Дж. Кэмпбелл. – К.: «София», 1997. — 336 с.
  3. Кайуа Р. Миф и человек. Человек и сакральное / Р. Кайуа. М.: ОГИ, 2003. — с. 296.
  4. Аулін О.А. Своєрідність сучасної міфотворчості ісламських еліт у контексті соціальної дії / О.А. Аулін // Мультіверсум. Філософський альманах / Гол. ред. Лях В.В. — Вип. 2 (100). — К. : Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, 2011. — С. 44—54.
  5. Вебер М. Избранное: Протестантская этика и дух капитализма / М. Вебер. – М.: РОССПЕН, 2006. – 656 с. (Серия „Книга света”).
Громадська Організація "Український центр ісламознавства". | Copyright ©2016-2020
Создание и продвижение сайта Разработка и создание сайта - Сайт ЦентрSite Center